Стрес – це стан психічної напруги, що виникає у відповідь на несприятливі зовнішні умови.
Є стрес короткочасний. Він впливає на людину певний проміжок часу, недовго, і зазвичай організм реагує короткочасним виділенням гормонів стресу, що, своєю чергою, прискорює і покращує памʼять, мʼязову активність тощо. Здається, нічого поганого в стресі тут немає. І це справді може бути так. Короткочасний стрес, де дитині або дорослому вистачило внутрішнього чи зовнішнього ресурсу витримати його і вийти із ситуації, тобто адаптуватись, не несе ніякої шкоди для організму.
Але тут варто згадати дослідження, які провели вчені, щодо впливу на людину пролонгованого, довготривалого стресу.
Вчені проводили досліди на мишах і виявили, що тривала дія кортизолу (так званого “гормону стресу”) впливає на клітини мозку, зупиняючи утворення нових та навіть руйнуючи ті, які вже існують.
Тож розгляньмо детальніше, що відбувається в мозку, і як це впливає на когнітивні функції.
Як ми вже з’ясували, під час стресу виділяється гормон кортизол. Це відбувається тому, що гіпоталамус сигналізує про небезпеку гіпофізу, а той уже регулює всі гормональні можливості нашого організму: надсилає сигнал в наднирники, які саме виробляють адреналін та кортизол, посилає сигнал в підшлункову, аби збільшити рівень інсуліну в крові, адже кортизол і адреналін впливають на збільшення кількості глюкози в крові тощо. Тому пролонгований стрес може впливати на всі гормональні процеси.
Далі кортизол накопичується в організмі, а саме в головному мозку. Це негативно впливає на гіпокамп, що відповідає за памʼять та емоційний стан. Саме тому діти та дорослі гірше запамʼятовують нове та забувають стару інформацію, а емоційний стан погіршується.
Довготривалий стрес впливає на розмір амигдали та її функціонування. Саме амигдала відповідає за реакцію на стрес. Вона збільшується у розмірах та ніби втрачає вміння відділити реальну небезпеку від нереальної. Тому може підвищуватись відчуття тривоги, можуть з’являтися інші тривожні реакції, наприклад, панічні атаки.
Також гормони стресу впливають на кору головного мозку, яка відповідає за всі вищі психічні функції, такі як: увага, мислення, планування тощо. Людина може відчувати труднощі у свідомому прийнятті рішень, діти гірше контролюють поведінку, можуть погіршуватися навчальні навички.
При дії стресу втрачається здатність мозку утворювати нові нейрони та «плести» з них сітки, що відтак погіршує здатність мозку адаптуватися до нових ситуацій.
Отже, тривалий стрес впливає на всі когнітивні функції. Навіть більше – він змінює структуру мозку.
Тому дорослим і дітям важко
⁃ запамʼятовувати;
⁃ працювати і вчитися як ДО дії стресу, адже мозок швидше втомлюється;
⁃ приймати свідомі рішення;
⁃ контролювати деякі емоційні реакції;
⁃ швидко адаптовуватися до нових умов.
Щоб уміти краще справлятися зі стресом, важливо дотримуватися кількох правил, виконання яких поліпшить ваш стан.
Радить психолог, нейропсихолог, педагог, фахівчиня ГО “ЦПД “Конфіденс” Аліса Лохмачова:
- Піклуйтеся про власне здоровʼя: максимально збалансоване харчування, достатню кількість сну й прогулянок.
- Якісний відпочинок. Для дітей і дорослих – без гаджетів, за улюбленою справою.
- Піклуйтеся про власний психологічний стан: медитації, фізичне навантаження, дихальні вправи.
- Батькам: намагайтеся не створювати для дітей додатковий стрес у вигляді купи занять. Піклуйтесь про емоційне благополуччя у власному домі.
Автор:Аліса Лохмачова
