Чи помічали ви, що, коли хвилюєтесь, то хочеться щось робити руками? Малювати, викладати камінці, створювати мозаїки, креслити паличкою по піску чи будувати пісочні палаци, ліпити з тіста, глини, пластиліну чи робити колажі, поєднувати кольори, створювати ляльку з квітів, тканини чи інших матеріалів, писати історії. Інколи, щоб трохи зняти напругу, почувши приємну музику, тіло починає рухатись у такт.
Коли ми перебуваємо в творчому стані, ми заспокоюємося, дихання вирівнюється, наші рухи спокійні й вивірені, бо ми повністю віддаємося процесу, в якому почуваємося безпечно й натхненно. Цей процес захоплює й умиротворює, адже схожий на гру, в якій ми шукаємо свої символи, що наповнюють красою й дарують ресурси та нові сенси. Так діти й дорослі відпускають сумніви, тривогу і просто творять свою красу.
«Часто руки знають, як розплутати те, над чим марно б’ється розум»
(К. Г. Юнг)
Одним із найефективніших способів гармонізації розвитку особистості є мистецтво, використання якого в лікувальних цілях втілюється в арттерапії. Лікувальний вплив арттерапевтичних методик важливий в роботі з дітьми й дорослими, які виховують дитину із порушенням психофізичного розвитку. Емоційний стан батьків є запорукою нормалізації стану почуття дитини, тлом благополуччя та відчуттям впевненості дитини.
Ефективність арттерапії підтверджує широкий спектр наукової літератури з музичної терапії, образотворча терапії, танцювальної та моторної терапії, бібліотерапії, пісочної, лялькової терапії, казко-, маскотерапії тощо. Аналіз сучасної наукової роботи з описаних проблем свідчить про доцільність використання методик, згаданих вище, у професійній діяльності корекційного педагога, психолога спеціальної освіти. Впровадження арттерапевтичних методів у психологічну реабілітацію сім’ї, яка виховує дитину зі складним розладом, вважається одним із найефективніших напрямів роботи.
Уперше термін «арттерапія» 1938 р. ввів англійський лікар і художник Адріан Хілл, описуючи роботу в санаторіях із хворими на туберкульоз. Учений вважав, що завдяки своїй здатності створювати нові образи, людина відволікається від переживань за свої фізичні вади й зосереджується на тому, що допомагає їй бути вільною від страждань.
Основними засобами арттерапії є засоби, які характеризуються видами мистецтва: малювання (терапія образотворчим мистецтвом), гра (ігрова терапія), казка (казкова терапія), пісок (пісочна терапія), лялька (лялькова терапія) тощо.
Значного «психотерапевтичного» ефекту можна досягти в процесі творчої діяльності, тому що створюється атмосфера емоційного тепла, доброї волі, емпатійного спілкування, визнання цінностей, почуттів, переживань, турботи. У процесі роботи в колективі формуються відчуття психологічного комфорту, безпеки, радості, успіху. Як результат – мобілізація цілющого потенціалу емоційної сфери дитини і тих, хто поруч.
Окрім того, арттерапія виконує певне комунікативне завдання, бо при виконанні завдань із елементами групової арттерапії сім’я й дитина вчаться працювати та взаємодіяти в команді, набувають навичок правильного спілкування, співчуття, взаєморозуміння, взаємоповаги, взаємозабезпечення.
Завдяки використанню різних форм художнього самовираження створюються умови, в яких кожен є успішним у різних видах діяльності й виконує завдання самостійно. Водночас існує «ситуація успіху», яка переходить у відчуття задоволення, віри у власні сили, гідність і самоповагу. Батьки й діти вчаться вербалізувати емоційні переживання, відкритість у спілкуванні.
Артерапія допомагає досягти позитивних результатів і в роботі з сім’ями, де виховують дитину зі складним розладом, при якому існують аномалії в розвитку емоційної та вольової сфер, адже художня лікувальна діяльність сприяє зниженню рівня тривоги, агресії, страху, сором’язливості й гіперактивності. Таким чином можна стверджувати, що застосування арттерапії в психологічній коригувальній роботі процесу має потужний потенціал у створенні психологічно комфортного освітнього середовища, що, своєю чергою, сприяє гармонізації розвитку особистості через вміння виявляти себе.
У сім’ях, де виховують дитину з психофізичним порушенням, і де застосовували артерапевтичні практики, зафіксували, що:
– арттерапія допомогла розкрити творчі здібності, самоцінність особистості;
– у процесі арттерапії знижувався рівень тривожності, стабілізувався емоційний стан;
– у процесі роботи з групою батьків за певний період застосування арттерапевтичних методів та прийомів стосунки стали більш гармонійними, поліпшилося взаємопорозуміння між батьками та дітьми з ООП, загалом змінився настрій та самоконтроль батьків. Це дало можливість фахівцям плідно співпрацювати та покращило емоційні стосунки між членами родини, що позитивно вплинуло на дитину та її почуття, змінився настрій, готовність до навчання;
– поступове застосування арттерапевтичних методів є ефективним для створення гармонійно розвиненої особистості зі стабільним психічним станом, усунення роздратування, розпачу, неприйняття сьогоденної ситуації.
Запитання, які ставлять найчастіше, і відповіді на них:
– Заняття з арттерапії підходять тільки для дітей?
– Ні! Це універсальний метод для будь-якого віку.
– Чи потрібно мати особливі навички?
– Ні! Лише бажання!
– Чи оцінюється естетична цінність і краса кінцевих результатів при арттерапії?
– Ні! Найважливішим є сам процес творчої діяльності! Але… роздуми над продуктом творчості (малюнком, композицією, скульптурою) – це джерело інформації про вас, ваші проблеми й шляхи їх подолання. Саме під час роздумів над результатом творчості знаходяться потрібні рішення. Ефект «інсайту», прозріння – це дуже важливий момент в арттерапії, його не створить жоден психолог, яким би висококласним спеціалістом він не був. Саме ви пізнаєте свій внутрішній світ і робите висновки.
– Розглядання картин, слухання музичних творів… це також арттерапія?
– Так, це пасивна методика цього напряму розвитку особистості.
– Чи можна працювати онлайн?
– Так! Ефективність роботи не знижується.
Для участі потрібно лише зареєструватися на сайті https://confidence.net.ua/
Чекаємо!
