Неорганічне сміття має неприродне, штучне походження. Різні види сміття можуть розкладатись від 2 тижнів до тисячі років.
Умови розкладання можуть значно варіюватися в залежності від області, клімату, рівня вологості та інших факторів. Сміття має певний період розкладання – це пов’язано з рядом факторів, зокрема складом сміття, умовами навколишнього середовища та самими процесами розкладання.
Основні причини такого тривалого розкладання визначаються видами матеріалів, які входять в сміття, їхніми фізичними та хімічними аспектами:
- Пластик. Багато видів пластику виготовляються з полімерів, які дуже стійкі до розкладання. Наприклад, поліетилен і поліпропілен можуть залишатися у незмінному стані сотні років. Це пов’язано з тим, що природні мікроорганізми мають обмежену здатність розкладати ці матеріали.
- Скло. Скло дуже повільно піддається розкладанню в природних умовах через його стійкість. Навіть якщо воно може розкладатися, цей процес може зайняти тисячі років.
- Метали. Деякі метали, такі як алюміній та залізо, можуть розкладатися в результаті корозії, але це зазвичай теж займає значний час, іноді сотні років.
Багато пластиків та синтетичних матеріалів мають молекулярну структуру, яка не легко піддається розкладанню мікроорганізмами чи іншими природними процесами.
Деякі матеріали виготовляються так, щоб не розкладатися швидко або взагалі не розкладатися під впливом біодеградації. Це зроблено для збереження стійкості продуктів, але це стає проблемою, коли ці матеріали стають частиною великого об’єму сміття.
Сучасні матеріали й пакування розробляються з урахуванням стійкості та довговічності, щоб забезпечити безпеку та тривалий термін зберігання продуктів.
