Автор: Confidence

Опріснення води – це видалення розчинних у ній солей, в результаті чого вона стає придатною для пиття, може використовуватися для господарських або технологічних потреб.
Як ви гадаєте, чи можна солону воду зробити прісною? Це складно, але можливо. Опріснення води на практиці може бути досягнуте випаровуванням (дистиляцією), виморожуванням тощо.

Проведемо дослід опріснення води виморожуванням.
Обладнання: 1 ч. л. солі, 0,5 літра води, пластикова пляшка 0,5 л, пуста склянка для злиття води.
Хід досліду:
1. Приготуйте солоний розчин: в пляшечку з водою додайте сіль і ретельно розмішайте.
2. Поставте в морозильну камеру на кілька годин.
3. Почекайте, поки розчин замерзне. Дістаньте пляшку з холодильника і залиште при кімнатній температурі.
4. Коли лід частково розтане, злийте рідину, що утворилася, та спробуйте її на смак. Яка вона?
5. Зачекайте, поки розтане решта льоду, і скуштуйте ту воду, що утворилася. Як вода солоніша на смак?
6. Припустіть, скільки разів треба повторити заморожування, щоб отримати цілком прісну воду. Перевірте своє припущення.

Пояснення досліду
Коли t води опускається нижче 0 градусів, спершу утворюються кристали прісного льоду, а сіль виштовхується в іще рідкий розчин. А під час нагрівання замерзлий розсіл переходить у рідкий стан раніше, ніж починають танути кристали прісного льоду, і його можна злити. За подальшого танення утворюється прісна вода.

Коли вимикають світло, а це, своєю чергою, впливає на відсутність водопостачання, це створює незручності для всієї родини. У таких ситуаціях необхідно мати план дій, щоб забезпечити безпеку та комфорт для всіх. Доступ до запасів води та способи очищення води можуть допомогти уникнути проблем, які виникають через відсутність водопостачання.

Крім того, важливо нагадувати дітям і батькам про правила економії води, щоб зберегти ресурси та мінімізувати витрати.

У разі вимкнення водопостачання:

1. Заощаджуйте воду. Використовуйте воду з ощадливо, зробіть запаси для пиття та особистої гігієни (наберіть у чисті ємності, наприклад, пляшки, банки, каністри, каструлю чи навіть ванну).
2. Гігієна рук. Застосовуйте засоби для очищення рук на основі спирту для збереження гігієни, коли вода недоступна.

Якщо маєте доступ до води з криниці чи водойми, але вона не підходить для вживання, бо може бути забруднена, важливо виконати кілька кроків для її знезараження та фільтрації:

1. Кип’ятіння води. Якщо можливо, прокип’ятіть воду протягом принаймні 1 хвилини, щоб знезаразити її від бактерій та мікроорганізмів.
2. Хлорування води. Додайте дезінфікуючий засіб (білий хлор або хлорну воду) у воду згідно з інструкціями щодо дозування для знезараження.
3. Фільтрація води. Використовуйте фільтр для води або саморобний фільтр (наприклад, виготовлений з ватки, піску та вугілля), щоб усунути забруднення та покращити якість води.
4. Лакмусовий папір. ​​Для того, щоб перевірити рівень забруднення води за допомогою лакмусового паперу, спочатку потрібно занурити стрічку лакмусового паперу у воду упродовж кількох секунд. Далі дістаньте стрічку й порівняйте зміну її кольору з довідковою шкалою, яка зазвичай є у комплекті разом із лакмусовим папером. Таким чином ви можете визначити рівень кислотності або лужності води. Зауважте, що лакмусовий папір не дозволяє визначити конкретні речовини у воді, він лише допомагає визначити загальну реакцію.
5. Знезаражуючі таблетки. Зазвичай процедура знезараження води з їх допомогою виглядає наступним чином:

• За допомогою таблетки або таблеток треба обробити певний об’єм води.
• Розчиніть таблетку у воді, яку потрібно знезаразити, та зачекайте (час вказаний на інструкції), щоб таблетка дезінфікувала воду.
• Після закінчення вказаного часу дії таблеток, вода буде готова для вживання чи використання у відповідній галузі. Завжди важливо ретельно ознайомлюватися з інструкціями виробника і дотримуватися рекомендацій щодо правильного знезараження води за допомогою таблеток.

Будьте обережні та перевіряйте якість обробленої води перед вживанням, щоб упевнитися, що вона безпечна для споживання. У разі непевності щодо процедур очищення та знезараження води радимо звернутися по консультацію до фахівця з охорони здоров’я або експерта з водопостачання.

Домашні улюбленці — це  тварини, які живуть з людьми в їхніх домівках та стають членами родини. Вони є джерелом радості, компанії та надійної прив’язаності для своїх власників.

Життя з домашніми тваринами має багато переваг, які змінюють наше повсякденне середовище:

• компанія та вірність (домашні тварини, особливо собаки і коти, є вірними компаньйонами, які завжди раді нас бачити і поділитися з своєю любов’ю);
• здоров’я та фізична активність (багато домашніх тварин, особливо собаки, потребують регулярних прогулянок та фізичної активності. Це надає нам стимул для більш активного способу життя, зокрема для щоденних прогулянок, ігор і вправ. Фізична активність сприяє покращенню загального здоров’я, фізичної форми та витривалості);
• емоційне благополуччя (домашні тварини мають терапевтичний вплив на наш емоційний стан. Вони здатні знизити рівень стресу, тривожності та депресії, а також підвищити настрій та відчуття щастя – простий процес погладжування домашнього улюбленця допомагає заспокоїтися та знайти гармонію);
• соціальна взаємодія (домашні тварини можуть сприяти зближенню з іншими людьми. Власники собак, наприклад, мають можливість зустрічі з іншими власниками на прогулянках чи в парках. Це створює сприятливу атмосферу для спілкування та нових знайомств);
• виховання відповідальності (годування, чищення, водні процедури, медичний огляд і дотримання розкладу прогулянок розвивають в нас вміння бути відповідальними та турботливими);
• заміна самотності (для самотніх людей домашні тварини можуть бути надійними компаньйонами і джерелом суттєвої взаємодії. Вони заповнюють прогалину у соціальному житті і надають сенсу).

Перед тим, як завести домашню тварину, важливо переконатися, що ви готові до цієї відповідальності. Домашні тварини потребують регулярного догляду, годування, прогулянок, гри та уваги. Важливо розуміти, чи можете ви виділити достатньо часу на ці потреби. Найголовніше, з гігієнічної точки зору, треба переконатися, що ваше житло придатне для проживання тварин. Потрібно врахувати розмір, тип і потреби конкретного виду тварини. Деякі з них можуть потребувати більшого простору або спеціального обладнання. Тому дуже важливо знати правила утримання домашніх тварин та дотримуватися їх.

Основні правила:

–  Здорове харчування. Гігієна харчування домашніх улюбленців полягає у відповідності їхнім особливим харчовим потребам. використовувати спеціальні корми, що розроблені для правильного харчування конкретних тварин. Потреби різних видів тварин (наприклад, собак чи кішок), а також улюбленців різного віку відрізняються. А домашнім улюбленцям з проблемами здоров’я може знадобитися особлива дієта. За таких умов столові залишки чи звичайна людська їжа не дуже корисні для тварин, адже багато продуктів, що ми їмо, шкодять тваринам і можуть викликати хвороби.

Варто пам’ятати про небезпеку переїдання. Перегодовування може призводити до ожиріння, яке, зі свого боку, може викликати серцеві захворювання, проблеми з нирками тощо.

– Цілодобовий доступ до питної води.  Незалежно від того, хто став вашим домашнім улюбленцем, йому потрібен вільний доступ до води. Це закон, адже вода потрібна для виживання. Тому догляд за домашніми тваринами обов’язково включає розміщення чистої миски зі свіжою водою для всіх вихованців, що знаходяться під вашим наглядом. Вода має бути доступною, а власникам варто регулярно змінювати її на свіжу — хоча б раз на день. Якщо ваша тваринка живе у воді (рибки, черепахи тощо), не забувайте хоча б раз на тиждень про очищення.

– Безпечний затишний притулок . Варто обмежувати доступ домашніх тварин до відкритого простору, коли є небезпека (проїжджа частина, відсутність паркану тощо). Вдома потрібно організувати їм затишне спальне місце, наприклад, у вигляді закритого будиночка — там вони будуть почуватися в безпеці. Вигулювати улюбленця варто на повідку та зі спеціальною біркою на нашийнику, яка допоможе віднайти власника. Догляд за домашніми улюбленцями передбачає організацію захисту від спеки чи холоду.

– Регулярне відвідування туалету. Домашніх тварин необхідно привчати до певних правил відвідування туалету. У якості туалету для котів потрібно організувати лоток. Як наповнювач можна використовувати: натуральні матеріали (тирсу, що може бути спресована у гранули), бентонітовий наповнювач, силікагелевий наповнювач. Щодо собак, то у маленькому віці їм потрібна перерва на горщик щогодини чи двох упродовж дня. Правила утримання собак говорять про те, що цуценя може терпіти рівно стільки годин, скільки йому місяців плюс один. Наприклад, тримісячний пес має ходити до туалету з інтервалом в 4 години. Але жодна собака не має терпіти більше, ніж 6 годин, а у літньому віці необхідність справляти потреби виникає частіше. Незалежно від локалізації туалету вашого улюбленця, туалет варто регулярно прибирати.

– Дотримання правил гігієни та санітарії допоможе запобігти накопиченню бруду та бактерій і захистить здоров’я вашої тварини. Про регулярне прибирання не варто забувати, якщо ви є власником гризунів (ховраха, морської свинки) чи птахів. Рекомендується використовувати нейтралізатор запахів. Власникам, при вигулі тварин на природі, необхідно мати з собою спеціальні пакети для збору продуктів життєдіяльності тваринок.

– Регулярні фізичні вправи. Правильний догляд за тваринами включає фізичні вправи. Регулярна активність необхідна для фізичного та психічного здоров’я. Гратися полюбляють всі — від черепашок і папужок, до котів та собак. І навіть погана поведінка домашньої тварини, наприклад, бажання залізти у смітник чи розірвати диван, може свідчити саме про нудьгу.

– Регулярне відвідування лікаря та гігієна. Розглядаючи правила догляду за домашніми тваринами, варто обов’язково згадати про системне відвідування ветеринарної клініки. У дитинстві тварина має бути показана ветеринару для огляду та щеплення. Надалі власникам треба водити тварину до місцевого перевіреного лікаря хоча б раз на рік. У цей час може проводитись ревакцинація — повторне щеплення.

У власників може виникати необхідність відвідувати спеціаліста ще й через догляд за зубами собаки чи кота — видалення зубного каменю; догляд за кігтями — безпечне обрізання; догляд за шерстю — стрижка.

Проте такі гігієнічні процедури можна проводити і вдома. Зокрема власникам тварин наполегливо рекомендують слідкувати за пащею та за вухами улюбленців, щоб не пропустити виникнення якихось проблем чи запальних процесів. А деяким породам і зовсім не можна забувати про щоденну гігієну очей, носа чи вух через їхні анатомічні особливості. Як чистити зуби собаці та доглядати за іншими ділянками тіла вперше може показати лікар, а згодом така процедура стає повсякденною буденністю.

Підбиття підсумків:

Ми несемо відповідальність за тих живих істот, життя яких залежать від уваги та догляду людини. Гігієна домашніх улюбленців є невід’ємною складовою гігієни взагалі. Правильний догляд за домашніми  тваринами – основа відповідального ставлення.

ПИТАННЯ: МИТТЯ РУК: ЯК ПРАВИЛЬНО? ЧОМУ ТАК ВАЖЛИВО?

ВІДПОВІДЬ:

На початку сезону грипу та застуд ми нагадуємо про корисну звичку мити руки.

А ви знали, що 15 жовтня – Всесвітній День Миття Рук? А можете пригадати, скільки разів ви та ваша дитина мили руки за сьогодні? Можливо, ви не звикли замислюватись про такі дрібниці.

Для багатьох гігієна рук є звичайною рутиною, а дехто взагалі не надає миттю рук особливого значення. Доведено: миття рук може бути найпростішим, найдешевшим та найдієвішим засобом попередити інфекційні захворювання.

Чому мити руки важливо? Цілий день ваш малюк контактує із безліччю вірусів та бактерій. Вони скрізь: на іграшках, шерсті домашніх тварин, на ручках інших малюків. Щойно ці мікроорганізми потраплять на долоні, вони можуть легко дістатись всередину організму. Дитина потерла очі, торкнулась до носика, запхала пальці в рот – і ось потенційний збудник хвороби вже на слизовій оболонці. Весь процес триває лічені секунди, а хвороба – дні, тижні чи навіть місяці. Коли починати вчити дитину мити руки? Якнайраніше. Одразу привчайте малюка до ретельного миття: жодного «намочили і витерли рушничком».

Коли мити руки? Миття рук справді може попередити поширення інфекцій. Тож ви повинні нагадувати малюкові мити руки упродовж усього дня, а саме: перед їжею (навіть перекус рахується!); після туалету; повернувшись додому з прогулянки; якщо чхнув або кашлянув у долоньку; додатково впродовж дня, якщо хтось вдома хворіє.

Рекомендації CDC (Центру з профілактики та контролю захворювань, США):

* Намочіть дитині руки під теплою проточною водою.

* Намиліть руки шматочком твердого мила або використайте рідке мило.

* Не забудьте покласти тверде мило на решітку, щоб воно висохло до наступного миття.

*Ретельно потріть руки одна об одну: гарно промасажуйте з піною долоні, пальці, нігті, зовнішню поверхню кистей. Тріть від 10 до 15 секунд – стільки часу потрібно, щоб змити мікробів, гарно змийте піну та витріть руки чистим рушником.

Чи антибактеріальне мило краще за звичайне? Дослідження довели, що звичайне мило впорається з брудом та бактеріями не гірше, ніж антибактеріальне, якщо ви дотримуєтесь правил миття. А деякі вчені навіть кажуть, що антибактеріальне мило використовувати небажано, тому що так можна вбити нормальні бактерії, а шкідливі зробити стійкими до антибактеріальних компонентів. Так само, як це відбувається при самостійному вживанні антибіотиків.

А як щодо вологих серветок та санітайзерів – гелів та спреїв для дезінфекції?

Найкращий спосіб зробити руки чистими – це просто гарно вимити їх теплою водою та милом. Безводні замінники варто використовувати лише тоді, коли немає змоги вимити руки – наприклад, в автомобілі або на прогулянці. Візьміть до уваги, що санітайзери можна використовувати тільки тоді, коли на руках немає видимого бруду (а це рідко коли трапляється з дітьми). Санітайзер слід наносити на сухі руки в такій кількості, щоб руки стали вологими, і потерти, імітуючи миття, від 10 до 30 секунд.

У багатьох країнах і культурах приймати душ кожен день вважається нормою.

Це допомагає людям відповідати соціальним стандартам чистоти і зовнішнього вигляду. Однак суперечки про те, чи можна так часто митися, не вщухають.

Медики відзначають, що з медичної точки зору душ необов’язково приймати щодня. Передусім усе залежить від пори року, відзначають лікарі. Взимку режим купання потрібно змінити, щоб захистити шкіру. Митися слід не більше 5-10 хвилин, при цьому варто використовувати мінімум миючих засобів. Після кожного походу в душ потрібно зволожити шкіру кремом або лосьйоном.

Частота купання залежить і від віку. Необов’язково мити кожен день немовлят. Діти у віці 6-11 років можуть приймати душ раз в кілька днів. Підліткам слід митися щодня, якщо вони активно займаються спортом.

При настанні статевої зрілості частота купань варіюється а кожної людини. Літнім людям душ щодня також не потрібен – достатньо одного або двох разів на тиждень.

Крім того, лікарі повідомляють, що митися щодня варто людям, які працюють з небезпечними речовинами, тваринами або на іншій «брудній» роботі. Наприклад, це стосується м’ясників, двірників, шахтарів, прибиральників сміття, садівників.

Лікарі попереджають, що вода, особливо з миючими засобами, змиває зі шкіри бактерії, які допомагають організму захищатися від інфекцій. Тому, якщо така необхідність відсутня, митися повністю щодня необов’язково.